Чистотіл, лікувальні властивості, опис

В дитинстві на вулиці було два лікарі — подорожник та чистотіл. Забили коліно або лікоть шукали жовту квіточку, щоб замазати те все. Зверху клали подорожник, і ніби вже не болить. 

Сьогодні мова піде саме про чистотіл. Ця рослина зібрала навколо себе багато суперечок. З одного боку, її здавна використовували в народній медицині, а з іншого — застерігали від необережного застосування. Саме тому розберемось в цих суперечках та в тому, що лікує чистотіл. 

Чистотіл звичайний (Chelidonium majus) — багаторічна рослина з розгалуженим стеблом, перистим листям і яскраво-жовтими чотирипелюстковими квітками. При розламуванні стебла або листя виділяється густий помаранчево-жовтий сік. Ця особливість дала йому народну назву “жовтомолочник”.

Цікаво, що латинська назва Chelidonium походить від грецького chelidon, що перекладається як ластівка. Існувала давня легенда, що ластівки лікують цим соком очі своїм пташенятам. Звідси ще одна назва “ластівчина трава”. 

У складі рослини містяться алкалоїди (хелідонін, сангвінарин, протопін та інші), флавоноїди, органічні кислоти та ефірні сполуки. Саме алкалоїди пояснюють, чому лікувальні властивості чистотілу поєднуються з необхідністю дуже обережного дозування.

Коли говорять про чистотіл лікувальні властивості, найчастіше мають на увазі його зовнішнє застосування. Жовтий сік традиційно використовували для припікання бородавок, папілом і мозолів. Свіжий сік має кератолітичну (розсмоктуючу) та цитотоксичну дію. Він буквально випалює клітини утворення. Але не треба як в дитинстві безглуздо наносити сік та думати, що все одразу відвалиться. Потрібно наносити чистотіл тоненьким шаром декілька днів.  

Крім того, рослина допомагає під час грибкових уражень, екземі та псоріазі. Використовують розведений настій або мазі на його основі для протизапальної та протимікробної терапії.

Рослину використовують не тільки зовнішньо. Вона має жовчогінну та спазмолітичну дію, а також протипухлинну активність. 

При проблемах з печінкою та жовчним міхуром (дискінезії, холециститі) варто вживати у вигляді слабких настоїв або складних трав'яних зборів. Він знімає спазми і сприяє відтоку жовчі. А дослідження алкалоїдів чистотілу (зокрема, хелідоніну) продовжуються в контексті можливого цитостатичного ефекту. Тобто спроможності протистояти раку. Однак це питання сучасної фармакології, а не самолікування. Тому що саме через алкалоїди, бездумне вживання чистотілу стає проблемою.

Можливі наступні ефекти ⚠️:

Абсолютні протипоказання: вагітність, годування груддю, епілепсія, стенокардія, бронхіальна астма, серйозні захворювання печінки, психічні розлади, дитячий вік.

Тому, внутрішнє застосування чистотілу можливе лише за рекомендованими дозами та невеликий термін. Достатньо приймати рослину 1-2 тижні, після чого зробити перерву на 3-4 тижні.

Тож, чистотіл звичайний 🌿 — це не травка для чаю. Це сильнодіюча рослина з вираженими лікувальними властивостями. Його користь безмежна для зовнішнього лікування шкірних проблем. А ось всередині організму, чистотіл користь і шкода зберігається у балансі. Але якщо використовувати його з розумом, повагою та чітким усвідомленням, де проходить межа — рослина допоможе позбавитися від багатьох проблем зі здоров’ям печінки та жовчного міхура.

Маєш питання щодо застосування чистотілу або сумніви у виборі формату та дозування добавок? Напиши консультанту та отримай чітку, зважену відповідь з урахуванням твоєї ситуації.